ЧЕТВЕ́РТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника чоти́ри. Боюсь, що я не перелічив і четвертої частини того, що тут росте (Коцюб., III, 1956, 333); Я слухав, а очима дивився з четвертого поверху на місто шумне й блискуче (Головко, I, 1957, 62); Четвертим ішов грек Цівадіс (Тют., Вир, 1964, 464); [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі (Кроп., V, 1959, 325).
∆ Четве́ртий клас — розряд найдешевших палубних і трюмних місць на пароплаві.
◊ Четве́ртий ви́мір — про що-небудь надчуттєве, недовідне, містичне.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 318.