ЧИРВО́ВИЙ, а, е. Прикм. до чи́рва. На короля чирвового кинула баба Упирка: "хвороба. Ну, а нічого, одужає" (Головко, II, 1957, 148); — Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він… (Зар., На.. світі, 1967, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 328.