ЧИСТОТІ́Л, у, ч. (Chelidonium majus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини макових з жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині. На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля. Тут і валер’яновий корінь, і материнка, і деревій, і калган, чистотіл, безсмертники (Ю. Янов., І, 1958, 582).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 336.