ЧМИХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до чми́хати. На станції чмихкотіли, буксуючи, і несміливо скрикували в свіжій передранковій темряві паровози (Баш, Проф. Буйко, 1946, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 345.