ЧО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Однокр. до чо́катися. [Кіндрат Антонович:] Може, по чарці, га? [Учитель:] Та не шкодить… [Кіндрат Антонович:] А як не шкодить, то чому ж нам і не чокнутися? (Кроп., II, 1958, 331); Варава чокнувся чаркою, випив, скривився і засміявся: — І як її оті пияки дудлять!? (Стельмах, І, 1962, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 348.