ЧОРНОБРИ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до чорнобри́вка. Говорить камінь у відповідь: — Ой, не бий мене, молодичко, не бий мене, чорнобривочко, а вислухай. А я розкажу тобі казку, не казку, билицю-небилицю (Хотк., II, 1966, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 357.