ЧО́РНО-БУ́РИЙ, а, е. Бурий з чорнуватим, темним відтінком. Дорога пішла грунтом поміж невеличкими голими сірими горами… Що це був за грунт, ніяк не міг доміркуватися Ремо, жодної рослини, чорно-бура земля, змішана ніби з побитим склом та дрібненькими камінцями, була вкочена котками (Досв., Гюлле, 1961, 60); На дальнім рейді хвилі чорно-бурі Ламали боки зношеному боту (Воронько, Тепло.., 1959, 84); // Бурий з чорнуватим, темним полиском (про масть тварин). Колір звірів [бобрів] буває від рудого каштанового до чорно-бурого (Наука.., 8, 1959, 34).
Чо́рно-бу́ра лиси́ця — лисиця чорної масті з сивиною; сріблясто-чорна лисиця; хутро цієї тварини. Понад годину лунали постріли. Двадцять три вовки, одинадцять рудих і дві чорно-бурі лисиці стали здобиччю мисливців (Тулуб, В степу.., 1964, 218); Все, що було в мішках, витрусили на землю, і всі здивувались, побачивши, що в зайвому, восьмому, мішку, набитому найтугіше, серед шкірок білки і горностая були дві чорно-бурі лисиці дивної краси (Багмут, Опов., 1959, 30); Чо́рно-бу́рий кріль — порода великих кролів, які мають буре з чорним полиском хутро. Особливо цінні нові породи [кролів], виведені в Радянському Союзі — сріблясто-вуальовий, чорно-бурий (Зоол., 1957, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 357.