ЧОРНЯ́К, а́, ч., заст.
1. розм. Чорна балотувальна куля, яка означала подачу голосу проти якої-небудь кандидатури.
2. Чернетка. Він перебілував чорняк дуже чистенько, але на кінці таки не вдержав свого баского пера: забризкав добренько… (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе, присилайте чорняк помазаний (Коцюб., III, 1956, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 362.