ЧОТИРИТА́КТНИЙ, а, е.
1. муз. Який складається з чотирьох тактів, триває чотири такти. Короткий чотиритактний оркестровий вступ [арії Одарки з опери "Купала" Вахнянина] вводить у характер дії (Укр клас. опера, 1957, 261).
2. техн. Такий, у якого робочий цикл здійснюється за чотири ходи поршня (про двигун внутрішнього згоряння). Двигуни, в яких робочий цикл відбувається за чотири ходи поршня — два оберти колінчастого вала, називаються чотиритактними (Автомоб., 1957, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 369.