ЧОТИРНАДЦЯТИЛІ́ТНІЙ, я, е. Те саме, що чотирнадцятирі́чний. Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (Хижняк, Тамара, 1959, 211); Була вона удова, і тільки й дитини у неї, що чотирнадцятилітня дівчина Галя (Мирний, І, 1954, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 369.