ЧО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́хкати і звуки, утворювані цією дією. Виселок утопав у темряві, тільки над шахтою крізь мряку проступало кілька електричних вогників та чути було чохкання паровика (Панч, Синів.., 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 370.