ЧУВАШІ́, і́в, мн. (одн. чува́ш, а́, ч.; чува́шка, и, ж.). Народ тюркської мовної сім’ї, що становить основне населення Чуваської АРСР; представники цього народу. В межах УРСР живуть також народи уральської (угорці, естонці та ін.) і алтайської (татари, гагаузи, чуваші, караїми та ін.) мовних сімей (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 24); Чувашка, йдучи на гулянку, обов’язково до рук візьме жовту квітку (Збан., Сеспель, 1961, 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 372.