ЧУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до чу́хатися 1. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин (Сл. Гр.); Човен чухнувся дном об камінь, різко став (Ле, Хмельницький, I, 1957, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 391.