ЧХА́ТИСЯ, чха́ється, безос., розм. Про нестримне бажання чхнути, чхати; потяг до чхання. Перець м’яла, так тепер у носі крутить та чхається (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 393.