ШАЛЕ́НИЙ, а, е.
1. Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання. Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків — Іде, іде проклята зграя, Щоб ваших нищити синів (Вороний, Вибр., 1959, 201); // Якого не можна втримати; нестримний. І віжки чують ще долоні… Там кличе сурма, кличе стяг, де простягли шалені коні криваві гриви у вітрах… (Сос., Близька далина, 1960, 173); // Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність. Оля сплітала віночок, Ним уквітчала голівку, З криком шаленим гучним Низько схилилась над річку (Пісні та романси.., II, 1956, 256); Шалений сміх Нартала покривається голосним екстатичним співом християн (Л. Укр., II, 1951, 434).
2. Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її; дуже сильний (перев. про явища природи, стихійні явища). Закрию очі, сплю — не сплю і марю.. Без ваги лечу в шалену сніговицю на погибель… (Л. Укр., І, 1951, 312); Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 275); Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (Трубл., І, 1955, 153); // Гучний і настирливий (про звук). Акомпанемент гуде, гуде, гуде, переходячи часами у якесь шалене ревище… (Вишня, І, 1956, 45); 3 шляху почулося шалене тенькання дзвоників (Стельмах, І, 1962, 623); // Нестримний, дуже напружений у своєму перебігу. Знемігся Ярема в шаленім бою,— Від пекла одводить кінноту свою (Стар., Поет. тв., 1958, 204); Вони [червоноармійці] билися за Литовський півострів уперто, зціпивши зуби; другу добу тривав шалений штурм (Ю. Янов., І, 1954, 9); Зчинилась шалена перестрілка (Кол., На фронті.., 1959, 71); Рота, вже залігши по дамбі поруч з іншими покремсаними підрозділами полку, відбивала шалену першу контратаку (Гончар, III, 1959, 362); Спираючись на всебічну підтримку народу, Радянська Армія стримувала шалений натиск ворога, знекровлювала і знищувала його добірні частини (Ком. Укр., 5, 1965, 28); // Надзвичайно активний, енергійний. [Кузь:] Ви тоді [у 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату — аякже, оборонці! (Тич., І, 1957, 233); Несталість капіталістичної економіки та шалена гонка озброєнь призвели до того, що інфляція є постійним явищем капіталізму (Наука.., 3, 1961, 10).
3. Який перевершує звичайну міру, норму, звичайний ступінь чого-небудь. Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки, яка того літа починалась вже о сьомій годині (Мур., Бук. повість, 1959, 280); Селяни лише похитували головами: де тільки й береться така шалена сила в чоловіка (Стельмах, І, 1962, 634); Дід заревів від такого шаленого кашлю, що крейда посипалась із стелі на долівку (Довж., Зач. Десна, 1957, 479); Роззброєння не влаштовує.. могутні капіталістичні монополії, які мають величезні прибутки з урядових воєнних замовлень. Вони не хочуть втратити свої прибутки і докладають шалених зусиль, намагаючись перешкодити здійсненню загального і повного роззброєння (Ком. Укр., 12, 1959, 54); Встановлення Радянської влади в Росії і на Україні викликало шалений опір з боку повалених експлуататорських класів та іноземних імперіалістів (Укр. літ., 10, 1957, 200); // перен. Дуже великий (перев. про гроші). Професор купив … коняку з селянським возом, віддав за неї шалені гроші (Загреб., Диво, 1968, 131); — Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замка і міста (Тулуб, Людолови, І, 1957, 27); // Який проходить, відбувається з надзвичайно великою затратою сил, енергії, часу і т. ін.; напружений. І Василь почав роботу. Він звивався змією й пересувався по землі, випростовувався, ще пересувався і потім знов скручувався, знов випростовувався. Це була шалена робота; через п’ятнадцять-двадцять поворотів Василь вимучився так, що мусив довгий час відпочивати (Хотк., І, 1966, 115); Минув день, день шаленої підготовки (Мик., II, 1957, 57).
4. Дуже великий і сильний, що виходить за межі звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.). Тепер я вже не тільки постогную, а часом мало не плачу од шаленого болю в грудях (Коцюб., III, 1956, 344); Кажу я про шалене Кохання, розпач, сум, А ти глузуєш з мене, Вклоняєшся на глум (Л. Укр., IV, 1954, 105); Жага йому шалена у грудях сушить, дихать не дає (Гонч., Вибр., 1959, 382); І серце, немов на штики, шалена журба нанизала,— і серце кричить до зірок: "Нащо ж ви синочка забрали?.." (Сос., II, 1958, 469); Бурсак Андрій з шаленою люттю схопив заднє колесо і зупинив ридван (Довж., І, 1958, 223); В серці капітана Косарева раптом закипів шалений гнів від можливої образи (Кач., Щастя, 1940, 127); Левко знавіснів од шаленої радості (Стельмах, І, 1962, 614); // В якому виявляється велике роздратування, нервування, ворожість і т. ін. В тиху кімнату раптом вривається шалений галас Європи, яка захлинається новинами й тривогами (Рибак, Зброя.., 1943, 22); Радянський народ — народ трудівник, творець, народ, який уперше в історії людства, під шалений скрегіт різних ворогів, що кільцем оточували нас, своїми руками, без будь-чиєї допомоги побудував першу в світі країну соціалізму (Рад. Укр., 4.XI 1956, 1); // Запеклий, лютий. Куркулі — шалений ворог Радянської влади (Ленін, 37, 1973, 38); // Який проходить у тривогах, неспокої, напруженні і т. ін. Сьогодні в Андрія був шалений день. Двічі за зміну "забурювались" вагонетки, і він доволі попомучився, поки їх поставив (Гур., Наша молодість, 1949, 41); Життя моє шалене несе мене в свій огненний простір (Сос., II, 1958, 136); // Який передає піднесеність, збудженість творця, виконавця.— Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Л. Укр., І, 1951, 193); Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі срібнодзвону, блискавок, поезій, братніх марсельєзів [марсельєз]. А друга … друга — блакитний спокій вдалині (Чумак, Черв. заспів, 1956, 138).
5. Надзвичайно стрімкий (про рух, швидкість і т. ін.). Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (Коцюб., II, 1955, 90); Карпо гикнув, свиснув, стрельнув гарапником, і вороні, розкидаючи стужавіле болото, витягнулися в шаленому галопі (Стельмах, II, 1962, 365); Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Ле, Право.., 1957, 249); // Стрімкий, інтенсивний (про темп, ритм і т. ін.). Події далі розгортаються шаленими темпами (Скл., Помилка, 1933, 163); Швидше порадься з Каменою, Розбуди Аполлона: Темпи шалені — Наш закон (Рильський, І, 1956, 123); Октавами поем я не писав. Хіба вкладеш епохи ритм шалений в рядки заковані (Сос., II, 1958, 323); // Виконуваний, здійснюваний надзвичайно швидко, з величезним напруженням. Музика гула, від шаленого кружляння паморочилася голова, один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її рукою (Тют., Вир, 1964, 128); На Черниша ці смагляві румунські хлопці в беретах навіяли інші думки. Пригадалось: падіння дотів, прорив останнього боярського рубежу і той шалений марш по відкритих внутрішніх шляхах Романії… (Гончар, III, 1959, 129).
6. Те саме, що нерозсу́дливий. Отак тії каверзники змовлялись.. на гвалтовний учинок, і ніхто не розібрав би, що справді в їх на думці. Шалений був народ! Усе йому дурниця: чи жити, чи вмерти — йому байдуже (П. Куліш, Вибр., 1969, 81); Шалена Катерина могла прилюдно, не боячись поліції, агітувати людей (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 186); // у знач. ім. шале́ний, ного, ч.; шале́на, ної, ж. Нерозумна, нерозсудлива людина; навіжений, навіжена. Він не міг далі слухати, не міг пробувати далі в товаристві шалених, що самохіть ідуть під ніж… (Коцюб., І, 1955, 162); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! що зробив ти із своїм життям? (Рильський, Голос, осінь, 1959, 11); // Позбавлений розумного, практичного змісту. План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Хотк., II, 1966, 241); Дивитесь ви на зелене поле, куди аероплан побіжить, і чогось вам на думку спадає шалене бажання самому дременуть на зелене поле (Вишня, І, 1956, 206); Інколи Олені спадала шалена думка, що, може, краще зробила б, віддавшись за отого канадця, який колись сватав її (Вільде, Сестри.., 1958, 5); // Те саме, що божеві́льний 1. [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (Мур., Ост. хмарина, 1959, 45).
7. розм. Який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь (про кулю, снаряд і т. ін.); випадковий. Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням, щоб яка шалена куля не влучила в нього… (Досв., Гюлле, 1961, 65).
$ Як (немо́в і т. ін.) шале́ний: а) у стані надзвичайного збудження хвилювання. На обрії.. замаячили постаті. Вони бігли, як шалені, кіньми (Ю. Янов., І, 1958, 143); Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 44); б) ніби божевільний. Як шалений, оглядався довкола, пригадував щось, але нічого виразно не міг пригадати (Фр., II, 1950, 109); Плутається [Пфейфер] з поспіху в словах, як шалений (Л. Укр., IV, 1954, 243); [Катря:] Ох, і занудилася ж я за Павлом, немов шалена ходила… (Кроп., II, 1958, 350).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 397.