ШАПІРО́ГРАФ, а, ч., спец. Пристрій для розмноження рукописного або друкованого тексту без друкарського набору. Друковані на шапірографі читанки.. були у вжитку серед учнів нашого містечка (Літ. Укр., 12.I 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 407.