ШАРНІ́РНИЙ, а, е. Стос. до шарніра; який являє собою шарнір. Патрон електролампочки кріпиться до верстата з допомогою шарнірного кронштейна (Токарна справа.., 1957, 35); Шарнірні з’єднання елементів скафандра забезпечують достатню свободу рухів космонавтів (Рад. Укр., 18.I 1969, 2); Рядкові жатки і самохідні комбайни можна також обладнати шарнірними стеблопідіймачами зернобобової жатки (Хлібороб Укр., 6, 1966, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 414.