ШАРША́ВІСТЬ, вості, ж., діал. Абстр. ім. до шарша́вий. Поголився він дуже старанно, не припустивши, щоб хоч найдрібніша шаршавість залишилась на підборідді (Шовк., Інженери, 1935, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 419.