ШАФА́РНЯ, і, ж., діал.
1. Комора.
2. Скриня. У неділю по обіді Жменяк сидів на шафарні, палив люльку і приглядався, як син його Михайло натирав до лиску лаковані халяви чобіт (Томч., Жменяки, 1964, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 422.