ШАХТА́РОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до шахта́рка 1.— Він, певне, давно вже собі там якусь шахтарочку знайшов (Шиян, Баланда, 1957, 81).
2. пестл. Дочка шахтаря. Я дівчинка Наталочка, А звуть мене — шахтарочка, Бо тато мій тепер На шахті комбайнер (Бойко, Ростіть.., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 424.