ШАХТОБУДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець, який споруджує шахти; той, хто працює на будівництві шахт (у 1 знач.).— Слизить вода, осувається порода… але хіба це новина? То ж звичайні умови для шахтобудівника (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 425.