ШВАРТУВА́ННЯ, я, с., мор. Дія за знач. швартува́ти і швартува́тися. Команда корабля, як завжди під час швартування, завмерла, вишикувавшись (Ткач, Крута хвиля, 1956, 271); Судна ще тримають курс до старого причалу. Та вже небагато часу лишилося до того дня, коли вони змінять місце свого швартування і віддаватимуть кінці біля гранітної стінки нового річкового вокзалу (Веч. Київ, 25.III 1961, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 427.