ШВЕ́ЛЕР, а, ч., техн. Металева балка, яка в перерізі має форму широкої літери "п". У народному господарстві нашої країни використовується велика кількість прокату у вигляді листів, рейок, балок, швелерів, труб, круглої, квадратної сталі тощо (Наука.., 6, 1962, 18); Зоя привезла спеціальні стальні швелери.. На ці швелери стане ківш, в який зливатимуть сталь з інших ковшів, привезених з різних мартенів (Собко, Біле полум’я, 1952, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 428.