ШЕПОТУ́Н, а́, ч., розм.
1. Той, хто говорить шепотом.
2. Той, хто потай поширює чутки, поголоски, розмови.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 441.
Що oзначає слово - "шепотун"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.