ШЕРША́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до шерша́вий. Один [танк] стояв так близько, що можна було побачити шершавість на поверхні броні (Багмут, Опов., 1959, 71); Перед монтажниками ставилось завдання обшити дзеркало алюмінієвими листами з допустимою шершавістю поверхні плюс — мінус 0,2 міліметра (Рад. Укр., 27.11 1969, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 446.