ШЕ́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до шефа і шефства. Декотрі жінки, що бували в складі шефських делегацій у бригаді Горпищенка, одразу пізнали Бойчука й кинулися йому назустріч (Кучер, Голод, 1961, 110); Декого з військових Лукія знала в обличчя, бачила, коли вони з’являлися в радгоспі на своєму закуреному газику, а з старшим зустрічалася на шефських зборах (Гончар, Тронка, 1963, 107); Значну шефську допомогу подають колгоспам колективи промислових підприємств (Хлібороб Укр., 1, 1964, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 448.