ШЕЄЛІ́Т, у, ч. Мінерал перев. білого або жовтуватого кольору, що містить вольфрамовокислу сіль кальцію, названий на честь шведського хіміка К. Шеєле. — Розумієте, я знайшов великий кусок шеєліту (Донч., II, 1956, 48); Вихідною сировиною для одержання вольфраму служить мінерал вольфраміт.., а також шеєліт (Наука.. 3, 1958, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.