ШИ́БЕР, а, ч. Заслінка, засувка в димарях заводських та інших печей, котельних установок, а також у водопровідних та деяких інших спорудах. Разом з своїми новими товаришами став [Анатолій] морочитися з болтами шибера (Загреб., Спека, 1961, 124); Цю піч у Донецьку зупинили останньою, в ніч з 13 на 14 жовтня [1941р.]. Підняли температуру, набрали чавуну в горно.., закрили шибери. Померла піч… (Ком. Укр., 5, 1967, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 449.