ШИНКА́РСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до шинка́р; належний шинкареві. Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого [свого] годованця.., була трошечка підправлена… трошечка, а чим, се вже його шинкарський секрет (Фр., IV, 1950, 431).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 453.