ШИНШИ́ЛА, и, ж.
1. Південноамериканський гризун, схожий на білку, з довгим пухнастим хвостом і цінним сріблясто-сірим хутром, а також хутро цієї тварини. Шиншила — невеликого розміру гризун (досягав довжини 30 см), що відзначається товстою головою, заокругленими вухами та надзвичайно пухнастим ніжним хутром темно-сріблястого забарвлення (Посібник з зоогеогр., 1956, 43); "Чемпіоном" щодо дальності серед звірів-мандрівників по праву вважається шиншила. Вона попала в Середню Азію з американського штату Колорадо (Рад. Укр., 12.11 1965, 1).
2. Порода кролів із сріблясто-блакитно-сірим хутром, а також хутро тварини цієї породи. Він почав розводити кролів породи шиншила (Колг. Укр., 11, 1960, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 454.