ШИРОКУВА́ТИЙ, а, е. Досить широкий; трохи широкий (у 1 знач.). Широкуваті повні уста звивались дуже виразними звивками [завитками] (Н.-Лев., IV, 1956, 46); Його широкувате.. обличчя наливається веселою насмішкою (Стельмах, II, 1962, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 461.