ШИРОТА́, и, ж.
1. рідко. Те саме, що ширина́ 1. Всьому наперекір,— широти рік, висоти гір ми брали. Із ярма з фашистського, із рабських пут ми визволяли простий люд (Гонч., Вибр., 1959, 311).
2. тільки одн. Властивість широкого (у 3-7 знач.). Історик духовного життя радянського суспільства безумовно помітить небувалу широту інтересів радянських людей, що докорінно відрізняє нашу дійсність від дореволюційної (Талант.., 1958, 41); Літературно-мистецькі прийоми Олександра Довженка характерні для сучасної драматургії. Вони сповнені широти, перспективності, відчуття динаміки доби та жагучої непримиренності до будь-якої консервації досягнень (Мист., 3, 1961, 32); — Я там, усе сам перевіряв,— сказав Коваль,— невже ти хочеш сказати, ніби і я помилився? Мені теж забракло отієї широти кругозору? Я теж відстав? (Собко, Срібний корабель, 1961, 230).
3. геогр. Кут між прямовисною лінією в даній точці та площиною земного екватора (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні); відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах. Ми можемо відлічувати в градусах положення зір на небесній сфері відносно небесного екватора так само, як ми відлічуємо кутові відстані міст від земного екватора на глобусі або на карті (ця відстань називається географічною широтою) (Астр., 1956, 23); Полтавським астрономам доручено вивчення одної з найважливіших проблем — коливання широт і руху полюсів Землі (Наука.., 3, 1958, 8); // тільки мн. Місце, місцевість, розташовані на тій або іншій відстані від екватора. Професор Самохвалов брав рослини різних широт і, вирощуючи їх в умовах неоднакового за якістю освітлення, досліджував, як відбувається при цьому фотосинтез (Знання.., 5, 1965, 12); Нас грози стрічали в Балтійському морі. Сувора природа північних широт (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 114).
∆ Півде́нна широта́ — відстань від екватора на південь. Віддаль в градусах від екватора на південь називається південною широтою (Фіз. геогр., 5, 1956, 72); Півні́чна широта́ — відстань від екватора на північ.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 461.