ШКАНДИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до шкандиба́ти. Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу (Ле, Україна, 1940, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 469.