ШКІЦ, а, ч. Те саме, що ескі́з. На додаток коротенький історичний шкіц (Фр., XV], 1955, 29); 3 перекладом не квапся. Пробуй своїх сил в оригінальних шкіцах (Кол., Терен.., 1959, 250); Розвиток української прози в 20-х роках — особливо в перші пожовтневі роки, за невеличкими винятками, обмежувався "мікрожанрами" — начерком, етюдом, шкіцом, новелою тощо (Вітч., 9, 1971, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 477.