ШМУ́КЛЕРСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до шму́клер. Тонкі восково-жовті пальці нервово смикали дрібні шкурати, наче вив’язуючи з них складне шмуклерське плетіння (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 503.