ШНУРОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до шнур; // Зробл. з шнура чи з шнуром. Згори спускається шнурова драбина, і по ній злазить додолу в темницю жінка (Л. Укр., II, 1951, 187); Під склом.. висіла фотокопія гербової грамоти з великим царським орлом і шнуровою сургучною печаткою (Кучер, Трудна любов, 1960, 111); Практика електромонтажних робіт показала, що в шнуровій проводці відгалуження від магістральних ліній найпростіше робити, безпосередньо з’єднуючи жили відгалуження з жилами магістралі (Монтаж і ремонт.., 1956, 56).
2. Який має витиснену чи намальовану прикрасу у вигляді шнура або є такою прикрасою. Ми знайшли крем’яні ножі та скребла, ..гостродонні горщики, прикрашені гребінчастим і шнуровим орнаментом (Наука.., 12, 1965, 4); Майже тисячоліття, від 2,5 до 1,5 тис. років до н. е., заповнює культура шнурової кераміки, що має оригінальне звужене дно і шнуровий геометричний орнамент, розміщений у верхній частині посудини (Нар. тв. та етн., 1, 1973, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 504.