ШОСЕ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що шосе́. Проклали до самої школи шосейку (Збан., Курил. о-ви, 1963" 181); — В Михайлівцях перетопило шосейку! Туди їхав — нічого, а звідти вже буфером воду горнув! (Гончар, Циклон, 1970, 185); Було дуже грязько тої осені, шлях обривався зразу біля асфальту шосе, а до Вахма-тівців — нема шосейки (Рад. Укр., 24. IV 1963, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 511.