ШПАЛЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шпале́ра 1, 2. Шпалерне виробництво; // Який є шпалерою. Шпалерна картина; // Обклеєний, оббитий шпалерами.
2. Пов’язаний з вирощуванням сільськогосподарських і садових культур за допомогою шпалер (у 3 знач.). При шпалерному способі вирощування [малини] під час обрізування утворюють у кожному ряду смугу завширшки, 0,5-0,7 м (Колг. енп., II, 1956, 9); // Який розводять, вирощують за допомогою шпалер. Якось вранці, коли Настя поралася коло шпалерних троянд у кінці саду, Зіна помітила, що на Настиній грядочці розкрився перший блакитний бутон у чудову ніжну троянду (Ів., Вел. очі, 1956, 83); Заглядав я у порадник. В нас шпалерний виноградник. Наче ліс, піде у ріст. Так що, Ганно, не журись! (Стельмах, Живі огні, 1954, 76); Шпалерна культура.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 514.