ШПАЛІ́Р, ле́ру, ч., заст. Шпалера (у 1, 2, 4 знач.). На те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами під образи — пішли усі яйця, які збирались одно до одного (Коцюб., II, 1955, 30); Він так виразно уявив собі двоповерховий будинок з різьбленими балконами і віконницями, шпалерам рожевих мальв перед вікнами.., аж здалося йому, наче в кімнату разом з надвечірнім вітерцем занесло й запах живиці (Вільде, Сестри.., 1958, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 514.