ШПАРОВИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що шпарува́ння 2. Шибки задзвеніли, із стелі посипалось шпаровиння (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 735).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 517.