ШПЕ́ТНО1, діал. Присл. до шпе́тний1. — Не знаю, як де,— завважила одна сільська панночка,— але тут на Поліссі дуже шпетно одягаються.— А правда,— докинула друга..— дивіться, навіть біле убрання на їх негарне (Л. Укр., III, 1952, 674).
ШПЕ́ТНО2, діал. Присл. до шпе́тний2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 518.