ШТА́БКА, и, ж. Зменш, до шта́ба. Будемо нагрівати штабку, склепану з мідної і залізної пластинок (Фіз., II, 1957, 6); Батько.. сю груду по кількаразовім випаленню викував на подовжну [подовжню], плескату штабку (Фр., IV, 1950, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 531.