ШТА́НГЕЛЬ, я, ч., розм. Те саме, що штангенци́ркуль. Антон Федорович підійшов до верстата, взяв штангель і через окуляри почав уважно розглядати виточену втулку (Веч. Київ, 18.1 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 533.