ШТУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. шту́чний2. Чим уважніше він приглядався до картини, тим виразніше відчував у ній неприродність, штучність. Немовби якесь несправжнє було і це село, і люди (Головко, II, 1957, 454).
2. заст. Мистецтво. — В вас в домі, як бачу, знайшли пристановище усі дев’ять муз науки й штучності,— сказав Фесенко до Раїси Михайлівни (Н.-Лев., V, 1966, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 554.