ЩЕБІ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до щебі́нка. Нова щебінкова подушка дасть змогу збільшити швидкість руху поїздів до 100 і більше кілометрів на годину, дозволить витримувати найважчий поїзд (Роб. газ., 20.XI 1964, 1); // Який виробляє щебінку. В родовищі Бехівського щебінкового заводу граніт залягає суцільною масою, що досягає 18-метрової товщини (Рад. Укр., 26.IХ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 577.