ЩЕ́ЛЕПНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ще́лепа 1, 2. Щелепний м’яз; Щелепна пластинка; // Який має щелепи (у 1 знач.). Щелепні п’явки; // Пов’язаний з лікуванням щелепи (у 1 знач.). Щелепна хірургія; Щелепна операція.
2. спец. Стос. до щелепи (у 3 знач.); який має щелепи. Щелепна каменедробарка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 580.