ЩИП1, виг. Уживається як присудок за знач. щипа́ти і щипну́ти.
ЩИП2, а, ч., діал. Клішня. Мене щось стисло за серце, мов чорний рак здоровим щипом (Фр., IV, 1950, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 584.