ЩИРЕ́НЬКО. Присл. до щире́нький. Вас, дядину та малих.. цілую щиренько (Л. Укр., V, 1956, 64); Заходилася [Маруся] шити.. І так щиренько шила до обід (Гр., І, 1963, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 585.