ЩИ́ТНИК1, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).
ЩИ́ТНИК2, а, 1. Назва деяких папоротей. Щитник болотний; Щитник гірський; Щитник остистий.
ЩИ́ТНИК3 див. щи́тники.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 589.