ЩОКА́ТИЙ, а, е, розм. Який має великі або повні щоки (у 1 знач.); з великими щоками. Вона поминула одно повне, щокате лице з веселими очима, з широким ротом, з безневинним сміхом на губах (Н.-Лев., І, 1956, 434); — А цар подумає.., що ми тут налякались!— знову занепокоївся Пампушка.— Подумає! — жваво підхопив той самий Хівря, рум’яний і щокатий, наче літня молодиця (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 604.